Неділя, 19.11.2017, 23:44

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Каталог статей

Естетичний творчий поштовх

 

Доповідь на районному семінарі вчителів образотворчого мистецтва

учителя образотворчого мистецтва та художньої культури

Менської районної гімназії Гречухи Т. Л.

від 14. 03. 2012року

 

Розвиток творчих здібностей учнів

засобами предметів естетичного циклу

 

Естетичний  творчий  поштовх 

непомітно  будує  серед  жахливого  царства  сил

  і  серед  святого  царства  законів  третє,

веселе  царство  гри  та  бачення,

в  якому  він  знімає  з  людини

ланцюги  усяких  взаємовідносин

і  звільнює  його  від  усього,

що  зветься  примусом, як  у  фізичному,

так  і  у  моральному  сенсі.

Ф.Шиллер

 

     Якщо  брати  до  уваги  аналіз  естетичного  життя  дитини, слід  розуміти, що  естетична  сфера  є  така  форма  життя, яка  визначається  певною  установкою. Їй  притаманні  почуття, інтелект, активність – це  особливий  тип  світосприймання. Працюючи  вчителем  образотворчого  мистецтва  в  Бахмацькій  гімназії, постійно  спостерігаю, що  не  тільки    дорослі, а  і діти    живуть  своїм  естетичним  досвідом  у  сприйнятті  прекрасного, в  живому  ентузіазмі, який  спалахує  від    зустрічей  з  прекрасним, у  сукупності  з  ним. Естетичні  переживання  викликають  з  одного  боку  естетичне  мислення, а  з  другого – естетичну  творчість.

     Дитинство, можна  сказати, насичене  естетичними  хвилюваннями  і  почуттями, прагненням  до  естетичної  творчості, воно,  так  би  мовити,  зафарбоване  естетичною  радістю, захватом.

     Все  в  світі – велике  і  мале, зірки  і  небо, люди  і  земля – все  хвилює  і  збуджує  дитину. Відношення  дитини  до  світу  несе  переважно  естетичний  характер : естетична  установка завжди  домінує  в  дитячій  душі.

    Для  того, щоб  діти  відчули  емоції, настрій, побували  у  відповідній  реальній  ситуації,  уроки  намагаюся  побудувати  так, щоб  діти  спочатку  інтуітивно, а  потім  свідомо  почали  малювати. Занурюючись  в  історичне  минуле, розповідаю, що    зображення  звірів  у  настінних  розписах  печер  викликали  певні  настрої  у  первісних  мисливців  від  пережитих  сцен  полювання.

     Квіти, намальовані  на  печах, нагадували  про  літо, красу  природи.

     Людина  почала  надавати  предметам  побуту  такі  форми, які  були   зручними  у  використанні, та  водночас мали  естетичний  вигляд.

     Так  зародилося  ужиткове  мистецтво.

     Діти  починають  розуміти, що  декоративно-ужиткове  мистецтво – мистецтво  створення, а  також  художнього  оформлення  виробів  переважно  побутового  призначення.

До  них  належить  світ  речей, котрими  користується  людина  у  своєму  повсякденному  житті. 

     Працюючи  на   уроках  образотворчого  мистецтва  над  темою “Декоративно-прикладне  мистецтво”, визначаю  виховну  мету, яка б   прогнозувала  вплив  декоративно-ужиткового  мистецтва  на  формування        моральних, етнічних  та  естетичних  поглядів  дитини, на  її  емоційний  стан. Цей  вид  мистецтва, переконую  учнів,  задовольняє  практичні  і  художні  потреби  суспільства, особистості, є  невід»ємним  від  його  матеріальних, культурних, побутових  і  національних  особливостей.

    На  уроках  вихованці  вчаться  класифікувати вироби  декоративно-прикладного  мистецтва   за  матеріалом  і  технікою  виготовлення. Це  художні  тканини, кераміка, ювелірні  вироби  тощо.

     Педагогічна  цінність  таких  уроків  полягає  в  тому, що  твори  цих  видів  дають  змогу  виховувати  певну  культуру  сприйняття  матеріального  світу, сприяють  формуванню  естетичного  ставлення  до  дійсності, допомагають  глибше  пізнати  художньо-виразні  засоби  інших  видів  зображувального  мистецтва, зокрема  живопису.

     Світ  речей, що  оточує  людину, трансформується  надзвичайно  швидко. Мета  гармонізації  світу  речей – забезпечити  найбільш  раціональний  взаємозв»язок  людини  з  ним.  Я  вважаю, що  ці  речі  не  просто  обслуговують  людину, а  сприяють  її  моральному , духовному  підйому, естетичному  вихованню.

   Після  таких  уроків  діти, ознайомившись  з  декоративною  образністю, особливо  в  творчості  народних  майстрів, роблять  великий  крок  у  розвитку  естетичної  та  духовної  культури, тому  що  витоки  декоративної  виразності  народного  мистецтва – у  вмінні  майстрів  естетично  зрозуміти  природу.     «Як  і  фольклор, декоративне  мистецтво  живе  образами  природи, вона – одне  з  джерел  натхнення  і  вчитель  в  сфері  прекрасного»,- писав  А.К.Чекалов.

     Значення  творів  декоративно-прикладного  мистецтва  для  формування  художнього  смаку дитини, вважаю  я,  зумовлено  ще  й  тим, що  в  них  специфічно  відбиваються  виразні  засоби  інших  видів  образотворчого  мистецтва.

     Декоративне  мистецтво вивчається  в  Менськый  гімназії   широко  й  ґрунтовно.

Під  час  навчання  декоративним  видам  діяльності  діти  набувають  знань, розширяють  свій  кругозір ; у  них  поглиблюються  такі  психічні  процеси, як  відчуття, сприймання, уявлення, узагальнення, збагачується  мова.

     Джерелом  матеріалу  для  декоративних  видів  діяльності  є  навколишня  природа  та  твори  декоративного  мистецтва. Завдяки  сприйманню  творів  декоративно-прикладного  мистецтва,  збагачуються  уявлення  дітей  про  ритм, симетрію, значення  колориту, просторової  композиції.

    Твори  декоративного  мистецтва  доступні  для  сприйняття  дітей  5-7  класів, є  невичерпним  джерелом  виховання  почуття  прекрасного.

 

 

 

 

 

Категорія: Каталог статей | Додав: tgrechuha (07.12.2014)
Переглядів: 122 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar