Субота, 17.11.2018, 02:27

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Каталог статей

Формування художньо-практичної та життєтворчої компетентностей учнів засобами інтерактивних технологій навчання на уроках образотворчого мис

Формування художньо-практичної та життєтворчої компетентностей учнів засобами інтерактивних технологій навчання на уроках образотворчого мистецтва

 

 

 Дитина має справжнє емоційне та інтелектуальне життя,

 коли вона активно живе в світі ігор, музики, фантазії, творчості.

 Без цього вона не краща за зів’ялу квітку…                   

                                                                                  В. Сухомлинський

 

 

Кожна людина, яка б вона сильна, практична, цілеспрямована не була, прагне до краси та досконалості… Їй потрібне те життєдайне джерело, яке б наповнювало душу – енергією, розум – мудрістю, а життя – красою… Звичайно, цю важливу роль відіграє мистецтво.

Давно відомо, що заняття музикою, живописом, хореографією  допомагають знімати емоційне напруження, зменшують тривожність, агресію. Музичне та образотворче мистецтво супроводжують людину упродовж усього життя, забарвлюють його веселковими тонами, додають наснаги, фантазії. Давайте вчитись бачити і дарувати красу… Тоді світ неодмінно стане більш привабливим, привітним, досконалим.

 Образотворче мистецтво як навчальний предмет сприяє всебічному  розвитку дитини, визначає її  духовне та психологічне становлення. Урок образотворчого мистецтва настільки багатогранний, що дозволяє вирішувати не тільки проблеми духовного, але й психофізичного та соціального здоров’я школярів. Мета уроків образотворчого мистецтва -- розвивати творчу особистість, що включає розвиток особистісної цілісності, духовності та послідовне формування естетичної, етичної культури.

Крім традиційних методів навчання (репродуктивного, пояснювально-ілюстративного, частково-пошукового та ін. ) у педагогічній практиці за останні роки великого розповсюдження та застосування набувають нетрадиційні методи  та форми навчання, які називають «інтерактивними».

При застосуванні інтерактивних методів навчання той, хто навчається є активним учасником (говорить, управляє, моделює, пише, малює) навчального процесу. Тобто не виступає пасивним слухачем, спостерігачем, а бере активну участь у подіях, що відбуваються на уроці. Таким чином, під час інтерактивного навчання учень стає не об’єктом, а суб’єктом навчання. Він відчуває себе активним учасником подій, нерідко колективного навчання. Це забезпечує внутрішню мотивацію навчання, що значно сприяє його ефективності. При інтерактивному навчанні виникає тісна співпраця між учнями, що  сприяє виробленню певної колективної ідеї – взаємодопомоги, співпереживання, творчого підходу, розуміння важливості навчання. Учні повинні розуміти взаємозалежність членів колективу, підтримувати здоровий мікроклімат класу.

Мета інтерактивного навчання — це. насамперед, створення педагогом таких умов навчання, за яких учень сам відкриватиме, здобуватиме й конструюватиме знання та власну компетентність у різних галузях життя. Досвід, отриманий в шкільному колективі, в проекції переноситься в доросле життя. Саме це є принциповою відмінністю мети інтерактивного навчання від традиційної системи освіти.

Зацікавлення школярів образотворчим мистецтвом є тільки першою сходинкою до вершини під назвою художня творчість, а відкриття дитиною себе творцем значно підносить її гідність, самооцінку. Особистісно-орієнтований підхід у навчанні через розвиток творчої особистості  дає можливість учням з різними рівнями навчальних досягнень подолати невпевненість і страх перед чистим аркушем, відчути ситуацію успіху, розвинути здібності.

Інноваційні методи інтерактивного навчання та вправи використовуються на уроках для тренування та розвитку асоціативно-творчого мислення учнів, формування в них відповідних практичних умінь та навичок, досвіду позитивної активної взаємодії учень-учень, учень-учитель. Вони активізують та загострюють сприймання навчального матеріалу, стимулюють та підвищують інтерес до занять. Такі уроки називають нестандартними.

   Нестандартний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру. Самі назви уроків дають уявлення про мету, завдання, методику проведення таких занять. Найпоширенішими типами нетрадиційних уроків є: уроки-ділові ігри, уроки-змагання, уроки - КВК, інтегровані уроки,  уроки-консультації, комп'ютерні уроки, театралізовані уроки, уроки з груповими формами роботи,  уроки, які ведуть учні, уроки-конкурси, уроки-тренінги  тощо. Головна особливість нестандартного уроку – викладання певного матеріалу у формі, пов’язаній з численними асоціаціями, емоціями, що сприяють створенню позитивної мотивації навчальної діяльності. Нестандартний урок народжується завдяки нестандартній педагогічній теорії, вдумливому самоаналізу діяльності вчителя, а найголовніше завдяки відсутності штампів у педагогічній технології.

 

Специфіка такого предмета, як образотворче мистецтво, дозволяє педагогу широко використовувати інтерактивні методи та нестандартні форми організації уроку. Для ефективного застосування інтерактивних методів на уроках я, як учитель образотворчого мистецтва, вважаю за необхідне чітко й уважно спланувати роботу:

- дати учням завдання для попередньої підготовки (прочитати, продумати, виконати самостійно, знайти в літературі цитати, спостерігати явища природи та довкілля), проконтролювати і надати потрібну допомогу;

- на одному уроці можливо застосовувати не більше двох інтерактивних методів; якщо ж урок -- прес-конференція, конкурс чи вікторина, тоді увесь урок наповнений творчими асоціаціями; проте вони проводяться один раз на чверть;

- визначити проміжок часу та можливі результати інтерактивних вправ;

- дуже важливо провести спокійне та вдумливе обговорення за підсумками вправи;

- виробити критерії оцінювання ефективності занять. Оцінювання роботи групи відбувається наприкінці уроку за виконану практичну роботу. А також  обов’язково враховую активність усіх членів групи при теоретичному обговоренні навчальних питань, вирішенні проблемних завдань. Знаючи, що всі члени групи отримають однакову оцінку, учні розподіляються з обов’язками і намагаються продемонструвати свої компетентності (хто—практичні, а хто—теоретичні) заради загального результату;

- застосовувати різноманітні вправи-розминки для привернення уваги учнів, налаштування на роботу, підтримання дисципліни на уроці. Це дуже важливо, щоб діти, працюючи в групах, дотримувались належної поведінки; не відволікались на сторонні теми, а обговорювали питання та завдання даного уроку.

 

Отже, інноваційні методи, які я застосовую під час уроків передбачають використання цілої системи прийомів, спрямованої на організацію умов для самостійного одержання знань учнями.  

Пропоную більш детально розглянути деякі методи, прийоми інтерактивного навчання та вправи, які  використовую я  на різних етапах уроків образотворчого мистецтва.

 

I. Вступ. Організаційний момент.

Організаційний момент уроку переходить в плавне налаштування на приємні спілкування та відчуття. Часто цю роль виконують музика, поезія, цікаві історії, міфи, притчі, ігрові моменти…

 

II. Актуалізація опорних знань.

На початку уроку необхідно налаштувати учнів на вивчення нової теми, звернувшись до знань, набутих на попередніх уроках. На цьому етапі я користуюсь методами «Так-Ні», «Асоціативний кущ», «Ланцюжок», розгадуємо кросворди, загадки, використовуючи попередньо вивчені терміни  (додатки).     

Так у 5 кл. вивчаючи тему «Види ДПМ» можна запропонувати зіграти в гру «Так-Ні»:

-- Вгадайте, діти, спогляданням творів якого виду образотворчого мистецтва ми будемо сьогодні насолоджуватись? Задавайте питання, які потребують відповіді «так-ні».

  1. Даний вид образотворчого мистецтва малюють фарбами?

  2. Вуглиною?

  3. Він об’ємний?

  4. Він різноманітний?

  5. Створений народними майстрами?

Правильні відповіді, як опорні, я записую на дошці. Користуючись ними декілька учнів, а інколи й один, сформулюють правильну відповідь, доповнюючи один одного.

Цей прийом вчить пов’язувати розрізнені факти, міркувати,  систематизувати наявну інформацію, сприяє зміцненню набутих знань.

 

Суть методу «Асоціативний кущ» полягає в тому, щоб діти за короткий час пригадали та сформулювали засвоєні раніше знання з даної теми. Відповіді у формі тез, що характеризують даний термін з різних боків, теж записуються на дошці навколо поняття. Отримана схема-опора сприятиме актуалізації знань по даній темі.

Так у 6 кл., працюючи по темі уроку №12 «Лінійна перспектива» можна запропонувати створити «асоціативний кущ» до терміну «пейзаж».

ПЕЙЗАЖ

Зображення куточка живої природи.

Пейзаж буває: морський, гірський, міський.

Можуть зображуватися різні пори року і час доби.

Пейзажі писали І.Шишкін, І.Айвазовський, І.Левітан.

Використовуються живописні та графічні техніки.

 

Або по темі уроку №14 у 6 кл. «Образ у портреті. Дружній шарж» також можна запропонувати  створити «асоціативний кущ» до терміну «портрет».

ПОРТРЕТ

Зображення обличчя людини.

Жанр образотворчого мистецтва.

Зображення однієї людини або групи людей.

Передає внутрішній стан та настрій людини.

Можуть бути графічними, живописними, скульптурними.

Може бути погруддя та у повний зріст.

Автопортрет--портрет художника, виконаний ним самим.

Даний метод також систематизує знайому вже інформацію, розвиває логічне мислення, здатність аналізувати, конкретизувати, виділяти головне, формулювати думки більш локанічно.

 

Перед повідомленням теми уроку можна використати інтерактивну вправу «Знайди зайві слова» або «Конструктор» (додатки),  в результаті яких учні самі прийдуть до висновку «Яка ж тема сьогоднішнього уроку?». Завдання виконується одночасно в групах або парами. Виявивши зайві слова, необхідно сформулювати висновок: що ж їх об’єднує?

          Портрет, пейзаж, натюрморт, писанка.

Акварель, гуаш, темпера, вишивка.

Камінь, дерево, крига, карбування.

          Лінія, пляма, штрихи, витинанка.

Портрет, пейзаж, натюрморт, орнамент.

Глина, дерево, мармур, батик.

 

Відповіді учнів: «Ці слова відносяться до ДПМ. Отже, тема сьогоднішнього уроку – «ДПМ. Види ДПМ». Або ж можна більш конкретизовано: Великдень, писачок, яйце, фарба. Діти приходять до логічного висновку: тема уроку --«Писанка».

 

III. Повідомлення теми, мети уроку та очікуваних результатів.

 

Учитель: «Діти! Знаючи  тему сьогоднішнього заняття для досягнення успіху нам необхідно сформулювати завдання. Це може зробити кожен із вас, використовуючи формулу :

 Після цього уроку я зможу:

- Пояснити…

- Створити…

- Набути навички в роботі…

- Проаналізувати…

Тобто учні мають усвідомити власні очікування від уроку. Визначення основної образотворчої домінантної проблеми передбачає  зосередження теоретичного й практичного матеріалу на її вирішення й постановку чіткого навчального завдання перед  процесом творчої роботи учнів. А при колективному оцінюванні роботи наприкінці уроку обов’язково обговорити, повністю чи в якій мірі досягнуто бажаного результату.

 

ІV. Мотивація навчальної діяльності на уроці.

 

     Метод «Діалог»

Його суть полягає в тому, що групи шукають узгоджене рішення, а результат роботи повинен бути відображений у вигляді схеми, переліку ознак, кінцевому тексті. Вся увага приділяється сильним моментам позиції інших. Експерти фіксують загальні погляди і під час завершення роботи дають узагальнену відповідь.

Даний метод  застосовую  під час аналізу картин за таким алгоритмом:

  1. Назва картини, автор.
  2. Визначення жанру твору ( пейзаж, портрет, натюрморт, історичний, побутовий, анімалістичний, міфологічний, сюжетно – тематична картина)
  3. Що зображено на картині ? ( Події, об’єкти …)
  4. Що лежить у центрі композиції, статична чи динамічна композиція?
  5. Яким чином виділено головне: розміром, кольором, розміщенням?
  6. Наявність плановості ( багатопланова композиція або використання планів недоречне)
  7. Як автор  використав лінійну та повітряну перспективи?
  8. Визначення колориту картини

 

 

 

 

 

V. Пояснення нового навчального матеріалу

 

Даний етап уроку в основному  складається з теоретичної та практичної частин. Для опрацювання теоретичної частини навчального матеріалу використовую інтерактивні методи «Мікрофон», «Прес-конференція», «Мозковий штурм», «Акваріум», ігри «Дослідники», «Експерти та доповідачі».

Основне завдання, яке стоїть перед учителем -- спонукати учнів до колективного дослідження, інтелектуального обговорення. Абсолютно всі думки учнів та висунуті ними ідеї приймаються з повагою, відстоюються, уточнюються й доповнюються. Разом з учнями систематизуємо інформацію.

 Наприклад, у 5 кл., працюючи по темі уроку «Види живопису» можна запропонувати інтерактивну гру «Експерти та доповідачі».

Клас ділимо на 2 групи: експертів та доповідачів. Експерти отримують фото різних видів живопису (станковий, фреска, мозаїка, вітраж, декорації, мініатюра) і спробують визначити вид, техніку. Доповідачі ж отримують картки з корисною інформацією, яку опрацьовують.

Потім послідовно викликаються  експерт, який чітко висловлює свою думку та доповідач з інформацією про особливості даного виду живопису та техніки виконання.

Метод «Мозковий штурм» застосовую часто  при колективних дослідженнях, з’ясовуючи проблемні запитання:

Чи є різниця між ілюстрацією та сюжетною композицією? (5 кл.)

Від чого залежить настрій у пейзажі? (6 кл.)

Чим відрізняються види і жанри образотворчого мистецтва?(6 кл.)       Думки та ідеї  учнів знову ж фіксую, записуючи на дошці.

 

Щоб застосувати метод «Прес-конференція» необхідно заздалегідь провести підготовчу роботу. Приступаючи в 7 кл. до теми «Архітектура як вид мистецтва»,  проводилась значна підготовка: учні отримали завдання дібрати фотознімки архітектурних споруд, тексти, цитати, вірші; обговорили  ресурси згідно з тим, яку інформацію вони будуть добирати ( залежно від того, хто в кого буде персоніфікуватись на прес-конференції).

Прес-конференція – це зустріч видатних діячів, учених, митців з представниками органів масової інформації (преса, радіо, ТБ). Отже учні обирають собі «фах», згідно якого готують інформацію до уроку – прес-конференції «Архітектурний образ. Загальні поняття про естетичну красу історичних епох» (7 кл.)

 

На уроці-конференції перед учасниками виступили  «історики» з короткою характеристикою певної історичної епохи; «мистецтвознавці» з науковою інформацією про деякі відомі архітектурні споруди;  «літературознавці», які дібрали вірші та цитати про твори архітектурного мистецтва. Серед глядачів присутні «журналісти», які приготували цікаві запитання.

Дуже важливо  не тільки надати учням потрібну й корисну інформацію, а й обов’язково розвивати їх естетично, емоційно, розширювати досвід спостереження навколишньої дійсності, заохочувати до творчості. Такі уроки чи етапи уроків формують уміння оцінювати, узагальнювати,  висловлювати ставлення до побаченого, почутого.

До уроку семикласники підготували матеріал у вигляді презентацій. Використання ІКТ наповнює уроки потрібною навчальною і додатковою інформацією. При наявності проектора в кабінеті, застосування ІКТ було б доцільним майже на кожному уроці.

 

 VI. Практична діяльність

 

Успішній творчій практичній роботі передує постановка чіткого домінуючого навчального завдання.

Скеровувати практичну роботу учнів - безпосереднє створення художнього образу на уроці. Це кульмінація уроку, де учні виявляють  творчі  здібності, реалізують емоційні захоплення, практичні уміння та навички, проявляють креативність мислення.

Дитяча робота – це головна відповідь,  для якої учень мобілізує всі свої внутрішні сили. Це кінцевий продукт дитячої творчості, якому я завжди намагаюсь знайти практичне застосування: оздоблення свят та інтер’єрів школи, сувеніри.

Важливим засобом розвитку образотворчих компетентностей та інтересу до предмета є використання різноманітних нетрадиційних технік образотворчого мистецтва. По мірі можливості на уроках та позакласних заняттях застосовуємо такі техніки: гратографію, плямографію, ниткографію, штампування, акватипію, колажі, «серветкові джгутики», пуантилізм, витинання, орігамі та ін.

При інтерактивному навчанні виникає тісна співпраця між учнями, що  сприяє виробленню певної колективної ідеї – взаємодопомоги, співпереживання, творчого підходу, розуміння важливості навчання. Учні повинні розуміти взаємозалежність членів колективу, підтримувати здоровий мікроклімат групи і  класу вцілому.

 

VII. Підсумок уроку

На даному етапі уроку можна використати технологію «Сенкан» у парах, коли слово-термін поширюється за таким алгоритмом:

1 іменник;

2 прикметники;

3 дієслова;

фраза з 4-х слів, що визначає відношення до теми;

1 іменник – синонім до першого слова, що завершує сенкан.

Наприклад, у 5 кл. до тем «Види живопису» та «Ілюстрація» можливі такі варіанти:

 Живопис

кольоровий, багатий …

хвилює, насолоджує, надихає …

Полотна художників-живописців різнобарвні.

Малярство.

 

Ілюстрація

різнокольорова, багато-детальна …

зацікавлює, розповідає, занурює  …

Відтворює образи літературних героїв.

Композиція.

 

Ефективним на цьому етапі є самоаналіз (оцінка виконання теоретичних та практичних завдань самим учнем і групою вцілому). В результаті учень напружує пам'ять, мислення працює критично й аналітично; узагальнює засвоєний матеріал; виявляє взаємозв’язки набутих знань з життям, формує уміння використовувати їх в подальшому житті. А учителю таким чином можливо реально оцінити ступінь компетентності учнів що до навчального предмету.

Використання на уроках ігрових та казкових ситуацій, притч, хвилинок-веселинок, фізкультхвилинок урізноманітнюють уроки, викликають ряд позитивних емоцій. А кросворди, загадки, сенкани, які виконуються парами чи групами,  стимулюють позитивне сприймання навчального матеріалу і предмету вцілому.

 

 

«Творчість починається там, де інтелектуальні й естетичні багатства, здобуті й засвоєні раніше, стають засобом пізнання, освоєння, перетворення світу. При цьому людська особистість немов би зливається із своїм духовним надбанням.»

                                                        В. Сухомлинський

 

Категорія: Каталог статей | Додав: tgrechuha (22.12.2014)
Переглядів: 1345 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar